Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цирклювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цирклювати
Берлін: Українське слово, 1924

Цирклюва́ти, лю́ю, єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей. Алв. 6.