Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цмулити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цмулити
Берлін: Українське слово, 1924

Цму́лити, лю, лиш, гл. Пить, тянуть. „Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.“ І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.