Словарь української мови (1924)/цмулити

by Борис Грінченко

◀ цмолити

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цмулити

цнота ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цму́лити, лю, лиш, гл. Пить, тянуть. „Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.“ І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.