Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цомоґи

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цомоґи
Берлін: Українське слово, 1924

Цо́моґи, моґ, ж. мн. Силы, средства. Встрѣчено только въ слѣд. пословицѣ: Витігнув з мене всі цомоґи. Фр. Пр. 191. (Отъ польск. co mogę или co mogąc?).