Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цубом

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цубом
Берлін: Українське слово, 1924

Цу́бом, нар. — ста́ти. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.