Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цукур

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цукур
Берлін: Українське слово, 1924

Цу́кар, цу́кер, цу́кор, цу́кур, кру, м. Сахаръ. Котл. Ен. Од. 490. Чужая біда за цукар. Ном. № 2341. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Гн. II. 27. Солодке, як цукор. Ном. № 7809 (одм.).