Словарь української мови (1924)/цуркий

by Борис Грінченко

◀ цурка

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цуркий

цуркувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цурки́й, а́, е́. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Конст. у. Ум. Цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке. Харьк. г.