Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цурпелити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цурпелити
Берлін: Українське слово, 1924

Цурпе́лити, лю, лиш, гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.