Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цуцукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цуцукати
Берлін: Українське слово, 1924

Цуцу́кати, каю, єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть. Г. Арт. (6. 1861. III. 84).