Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цьонтати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цьонтати
Берлін: Українське слово, 1924

Цьо́нтати, таю, єш, гл. Пѣть: цьон, цьон. (см.). Вх. Лем. 481. См. Цінькати.