Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цюкнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цюкнути
Берлін: Українське слово, 1924

Цю́кнути, кну, неш, гл. Одн. в. отъ цю́кати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою.... Рудч. Ск. II. 80.