Словарь української мови (1924)/цюра

by Борис Грінченко

◀ цюприк

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цюра

цюрити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цю́ра, ри, ж. 1) = Джу́ра. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. АД. I. 145. Ой п'є Байда та й кивається, та на свого цюру поглядається. Гол. I. 1. 2) Собака. Вх. Пч. I. 16; II. 5. Ум. Цю́рка, цю́рочка.