Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цюця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цюця
Берлін: Українське слово, 1924

Цю́ця, ці, ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. Ум. Цю́цька, цю́цінька, цю́цічка.