Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цяпкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цяпкати
Берлін: Українське слово, 1924

Ця́пкати, каю, єш, гл. Капать. Угор. Драг. 269. Вх. Лем. 481. Червена кров цяпкат. Гол. IV. 424. Буди кровця цяпкати з кінця. Драг. 283.