Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цяцянка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цяцянка
Берлін: Українське слово, 1924

Цяця́нка, ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.