Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цід

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цід
Берлін: Українське слово, 1924

Цід, ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.