Словарь української мови (1924)/цідилко
Зовнішній вигляд
◀ цідилка | Словарь української мови Ц цідилко |
цідило ▶ |
|
Ціди́лко, ка, с. 1) = Ціди́лок. Желех. 2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Гол. Од. 26. Ум. Ціди́льце. Желех.