Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цілування

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цілування
Берлін: Українське слово, 1924

Цілува́ння, ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Грин. III. 171. Не словами, цілуванням любощі говорять. К. МБ. III. 250. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14, Ум. Цілува́ннячко.