Словарь української мови (1924)/цілування
Зовнішній вигляд
◀ цілосвітній | Словарь української мови Ц цілування |
цілувати ▶ |
|
Цілува́ння, ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Грин. III. 171. Не словами, цілуванням любощі говорять. К. МБ. III. 250. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14, Ум. Цілува́ннячко.