Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цільба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цільба
Берлін: Українське слово, 1924

Цільба́, би́, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу. Чуб. I. 165.