Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цінувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цінувати
Берлін: Українське слово, 1924

Цінува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать. Ном. № 10543. 2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Рудч. Чп. 129. Производить аукціонный торгъ. Грин. I. 113. См. Ціно́вка.