Словарь української мови (1924)/ціпуга
Зовнішній вигляд
◀ ціпок | Словарь української мови Ц ціпуга |
ціпун ▶ |
|
Ціпу́га, ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. См. Ціпу́ра.