Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ціпуга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
ціпуга
Берлін: Українське слово, 1924

Ціпу́га, ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. См. Ціпу́ра.