Словарь української мови (1924)/цісарь
| ◀ Цісарщина | Словарь української мови Ц цісарь |
цісарювати ▶ |
|
Ці́сарь, ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. Ціса́ронько, ціса́рик, ціса́речок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.