Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чалапати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чалапати
Берлін: Українське слово, 1924

Чала́пати, паю, єш, гл. 1) Шлепать по грязи. Желех. 2) Бѣжать рысью. Вх. Зн. 79.