Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чалий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чалий
Берлін: Українське слово, 1924

Ча́лий, а, е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281.