Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чапати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чапати
Берлін: Українське слово, 1924

Ча́пати, паю, єш, гл. 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.