Словарь української мови (1924)/чапко
| ◀ чапкий | Словарь української мови Ч чапко |
чапленя ▶ |
|
Ча́пко, нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. Чапке́нько. Побіжу лиш чапкенько попереду. О. 1861. X. 23.