Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чапіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чапіти
Берлін: Українське слово, 1924

Чапі́ти, пію, єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вміє, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.