Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чарка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чарка
Берлін: Українське слово, 1924

Ча́рка, ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. По ча́рці тре́ба. Слѣдуетъ выпить. Ум. Ча́ронька, ча́рочка. Ном. № 11507.