Словарь української мови (1924)/чатування
| ◀ чатовницький | Словарь української мови Ч чатування |
чатувати ▶ |
|
Чатува́ння, ня, с. Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування. К. ЦН. 163.