Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чахрувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чахрувати
Берлін: Українське слово, 1924

Чахрува́ти, ру́ю, єш, гл. = Чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє. О. 1862. V. 110.