Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чаїник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чаїник
Берлін: Українське слово, 1924

Чаї́ник, ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже.... Чуб. II. 36.