Словарь української мови (1924)/чванитися

by Борис Грінченко

◀ чвалем

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чванитися

чваніння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чва́нитися, нюся, нишся, гл. Чваниться, важничать. Ном. № 14184. Було шляхта знай чваниться. Шевч. 130. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. Котл. Ен. II. 15.