Словарь української мови (1924)/чванливий
Зовнішній вигляд
◀ чваніння | Словарь української мови Ч чванливий |
чванливо ▶ |
|
Чванли́вий, а, е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Котл. Ен. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні. МВ. II. 154.