Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чвертувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чвертувати
Берлін: Українське слово, 1924

Чвертува́ти, ту́ю, єш, гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115.