Словарь української мови (1924)/чвирк
Зовнішній вигляд
◀ чвир | Словарь української мови Ч чвирк |
чвиркати ▶ |
|
Чви́рк, ка, м. Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. Тогді від мене візьмеш чвирк, — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. I. 9.