Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чеберчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чеберчати
Берлін: Українське слово, 1924

Чеберча́ти, чу́, чи́ш, гл. Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. Коса чеберчит.