Словарь української мови (1924)/челюсти
| ◀ чельний | Словарь української мови Ч челюсти |
челюстники ▶ |
|
Че́люсти, тів, м. мн. Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между при́пічком и самою внутренностью печи. Вас. 193. Чуб. VII. 381. Мир. Пов. II. 76. Або горілочку пили.... під челюстами запікану. Котл. Ен. III. 63. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі. Мир. Пов. I. 115.