Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/челядинець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
челядинець
Берлін: Українське слово, 1924

Челяди́нець, нця, м. = Челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. I. 48.