Словарь української мови (1924)/чепа
Зовнішній вигляд
◀ чень | Словарь української мови Ч чепа |
чепак ▶ |
|
Чепа, пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.