Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чепа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чепа
Берлін: Українське слово, 1924

Чепа, пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.