Словарь української мови (1924)/чепко
| ◀ чепкий | Словарь української мови Ч чепко |
чеплія ▶ |
|
Че́пко, нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. I. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав. Кіев. у.