Словарь української мови (1924)/чепурний
| ◀ чепуркуватий | Словарь української мови Ч чепурний |
чепурніти ▶ |
|
Чепурни́й, а́, е́. Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Рудч. Ск. I. 131. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. Г. Барв. 435. Хороша та чепурна, як тая лебедя. МВ. II. 76. Ум. Чепурне́нький, чепурне́сенький. Чепурненька, як мазничка. Ном. № 11268. Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька! Макс. (1849), 64.