Словарь української мови (1924)/червець
| ◀ червеняк | Словарь української мови Ч червець |
червивий ▶ |
|
Че́рве́ць, вця, м. 1) Мѣсяцъ іюнь. Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця. Дещо. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: че́рвець). 2) Кошениль, Coccus cacti. МУЕ. III. 165. Польская кошениль, Coccus polonicus. 3) —вцю. Шелкъ, окрашенный кошенилью. 4) Кровь изъ дѣвственной плевы. Маркев. 141. 5) Раст. Potentilla argentea L. ЗЮЗО. I. 132.