Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/червоніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
червоніти
Берлін: Українське слово, 1924

Червоні́ти, ні́ю, єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. МВ. I. 81. Небо, палаючи, почина червоніти. МВ. II. 65.