Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чередничка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чередничка
Берлін: Українське слово, 1924

Чередни́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ чередниця. Мене ще змалку тітка в череднички оддала. От від ранку і до нічки все пасу я теличок. Щог. Сл. 28. 2) Жена чередника. Харьк. г.