Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/черезплічник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черезплічник
Берлін: Українське слово, 1924

Черезплі́чник, ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. I. 140.