Словарь української мови (1924)/черепок

by Борис Грінченко

◀ черепиця

Словарь української мови Борис Грінченко Ч черепок

черепушечка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Черепо́к, пка́, м. 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Константиногр. у. Ум. Черепо́чок. Чуб. V. 1123.