Словарь української мови (1924)/черничити

by Борис Грінченко

◀ черниця

Словарь української мови Борис Грінченко Ч черничити

черничка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Черни́чити, чу, чиш, гл. 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.