Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/черсати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черсати
Берлін: Українське слово, 1924

Черса́ти, са́ю, єш, сов. в. че́рснути, ну, неш, гл. 1) = Чухати, чухну́ти. Вх. Зн. 80. 2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ. Вх. Зн. 80. 3) Бѣжать, побѣжать (См. Чухрати). Вх. Зн. 80.