Словарь української мови (1924)/чесний
| ◀ чесатися | Словарь української мови Ч чесний |
чесність ▶ |
|
Че́сний, а, е. 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Ном. № 12647. Яка в мене борода чесна і велика. Закр. Вона чесного роду. Стор. М. Пр. 52. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299 3) Че́сний хрест. Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). О. 1861. V. 73. Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати. Грин. I. 4.