Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чеснота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чеснота
Берлін: Українське слово, 1924

Чесно́та, ти, ж. Добродѣтель. Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене. Г. Барв. 373.