Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/четверик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
четверик
Берлін: Українське слово, 1924

Четвери́к, ка́, м. Четверикъ, четверка. Пішов четвериком орать. Рудч. Ск. I. 180. Ум. Четверичо́к.